Після великої пожежі 1944 року театру була необхідна серйозна реставрація. Керував роботами виконроб Д. Щекотіхин, відомий тим, що і в 1910 році брав участь в зведенні цієї будівлі. А поки на пожарищі стурбовано метушилися будівельники, в колишньому приміщенні клубу промкооперациі, де тимчасово поселився театр, весною 1945 року була показана безсмертна “Наталка Полтавка”.
У цей складний час директором театру став Федір Верещагин.
Впродовж 1946-1948 років реставрація театру за проектом архітектора Д.Чорновола була закінчена. І наказом Комітету у справах мистецтв при Раднаркомі України від 13 листопада 1948 року тут поселився колектив музично-драматичного театру Ізмаїла, який об’єднався з Вінницьким. Федір Верещагин, вже як головний режисер, очолив сформовану трупу.
У 1957 році після успішних гастролей в Москві театру привласнено ім’я корифея української сцени Миколи Садовського.
Катерина Селезнева в ролі Маленького принца.в однойменному спектаклі по Екзюпері.
За творчі досягнення і значний внесок в справу культурного обслуговування громадян театр був нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України, Ради Міністрів України, Почесними грамотами Президій Верховних Рад Азербайджану, Молдови, Кабардіно-балкарськой, Марійської, Чечено-інгушської автономних республік і ін.
Нині, за ініціативою головного режисера театру Віталія Селезнева, при Вінницькому музичному училищі їм. Леонтовича відкрито театральне відділення, яке готує акторів театру. За 9 років його існування 12 випускників поповнили наш театральний колектив.
0 Відгуків на “Вінницький Музично-драматичний Театр ім Садовського”
Залишити відгук