Вважається, що саме ця група акторів склала скелет майбутнього колективу Київського національного академічного драматичного театру ім. И.Франко, оскільки в 1923 році трупа Юріївни переїздить до Харкова, а потім до Києва.
Але вінницька сцена продовжувала вабити світлом рампи і глядача, і акторів. Вона пам’ятає виступи театру “Березіль”, імені М. Заньковецкой, Московського театру драми під керівництвом В. Мейерхольда. Також приїжджали на гастролі до Вінниці видатні служителі Мельпомени: Наталія Ужвій, Юрій Шумській, Ігор Ільінській, Михайло Царев, Ваграм Папазян, Зоя Гайдай, Леонід Собінов.
У 1924 і 1926 роках з нашої сцени виступав Володимир Маяковській.
“Аїда”
Але, всупереч гучним іменам заїжджих акторів, Вінниця бажала обзавестися власною театральною трупою. І в 1933 році вона народилася як творчий колектив. Газета “Більшовицька правда” 16 жовтня 1933 року писала: “Завтра головний диригент т. Яновській змахне паличкою і увертюра з “Аїди” зазвучить в стінах вінницького театру.
Почнеться художня служба оперного колективу, який повинен стати провідником музичної культури в трудящі маси” .
От чому ми вважаємо 17 жовтня 1933 року першим сезоном Вінницького обласного театру опери і балету. Його художнім керівником став учень Миколи Садовського, відомий актор і режисер С.Бутовский.
С. Бутовский Окрім вже згаданої опери “Аїда”, в репертуар театру входили постановки “Фауста”, “Євгенія Онегина”, “Пікової пані”, “Тихого Дону”, “Піднятої цілини”.
У 1940 році ухвалою Раднаркому України Вінницький театр опери і балету реорганізований в український обласний музично-драматичний театр. В цей час на його сцені з’явилися спектаклі “Запорожець за Дунаєм” (комічна опера, що живе і сьогодні), “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “В степах України”, “Маруся Богуславка”, “Сватання на Гончарівке”.
Заслуженая актриса України Валентина Хрещенюк і Раїса Шастун-нестерчук в комедії Г. Квитки-Основьяненко “Сватання на Гончарівке”. Постановка В. Селезнев. Під час Великої Вітчизняної війни театр не припиняв свою роботу.
Окрім названих п’єс на його сцені ставилася українська і світова класика:, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “Бахчисарайській фонтан”, “Катерина”, “Циганка Аза”, “Маруся Богуславка”, “Хмара”, “Назар Стодоля” ” Євгеній Онегин”, “Дон Кихот”, “Кармен”, “Ріголетто”, “Дай серцю волю”. При театрі працювала балетна студія. Ставилися великі концерти.
11 грудня 1941г. після прем’єри “Циганки Ази” газета “Вінницькі вести”, інформуючи про досягнення акторів театру, констатувала “розвиток мистецтва національного, мистецтва, що відтворює душу народу…”
0 Відгуків на “Вінницький Музично-драматичний Театр ім Садовського”
Залишити відгук