Архів по тегу 'історія театру'

Ляльковий театр в Києві

Автор:
Автор
13.01.2009
Рубрика: Київ
. 0 Коментарів

В Києві є чудовий Ляльковий театр , який демонструє театральні уявлення як для гостей і жителів Києва самого різного віку. Київський ляльковий театр розташований в Хрещатому парку біля Європейської площі і є красивим казковим замком (дивитеся фото Лялькового театру в Києві):

Ляльковий театр в Києві

Цікаво, що Ляльковий театр привабливий не тільки для молодшого віку - по недільних днях біля фонтанів київського Лялькового театру з великим задоволенням фотографуються молодожони. Перш ніж написати статтю про цей театр я особисто відвідала одне з його уявлень для дорослих.

Ляльковий театр в Києві →


Театр опери і балету Донецьк

Автор:
Автор
30.11.2008
Рубрика: Донецьк
. 0 Коментарів

Театр опери і балету Донецьк

Театр опери і балету Донецьк
Будівництво будівлі театру в р. Сталіно (зараз Донецьк), що почалося в 1936 році, пов’язано з генеральною реконструкцією міста, яке з кожним роком ставало все більш красивим і упорядкованим.
Архітектура театру вирішена в класичному стилі. Площа і сходи організовують підходи до театру з трьох боків, зал для глядачів і фойє пишно декоровані ліпними деталями. Дуже красивий зал для глядачів з величезною кришталевою люстрою, бельетажем, що висить, і балконами. Над бельетажем і балконами залу для глядачів встановлені бюсти видатних композиторів і поетів.
Зал для глядачів був розрахований на 1300 посадочних місць. Форма залу і побудови рядів місць забезпечує хорошу видимість. Крісла в залі для глядачів напівм’які, оббиті червоним оксамитом, килимові доріжки доповнюють загальну композицію. У окремих нішах фойє встановлені скульптурні бюсти композиторів, драматургів і декоративні вази.
Стелі і стіни приміщення прикрашені ліпленням і відповідним забарвленням з легкою позолотою.
Театр має добре механізовану сцену що складається з основної сцени площею 560 мІ. Сцена обладнана так, що зовні на неї зручно в’їжджати машиною і кіньми. Круг сцени може витримати навантаження до 75 т.
З 1989 р. по 1994 р. в театрі велися роботи по реконструкції і вибірковому капітальному ремонту. З 1992г. при Донецькому академічному театрі опери і балету створена Школа хореографічної майстерності Вадима Пісарева.
Вісім років займаються в школі дівчинки і хлопчики у віці від семи до шістнадцяти років, після закінчення якої випускники школи беруть участь в балетних спектаклях, дають сольні концерти.
Історія
Донецький російський музичний театр (так спочатку називався наш колектив) почав свою діяльність з листопада 1940 року.
Перші артисти прибули в Донецький театр з Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Ворошиловграда і Вінниці. До складу оркестру увійшли кращі музиканти що був Ворошиловградського і Вінницького театрів опери і балету і Сталінської обласної філармонії.
12 квітня 1941г. Донецький російський музичний театр відкриває свій сезон в р. Сталіно прем’єрою опери М. И. Глинки “Іван Сусанін”. 7 серпня 1941 р. на сцені Донецького театру відбулася прем’єра першого балетного спектаклю “Лауренсих” Крейна. У країні йшла Вітчизняна війна, німці підступали до міста. Організованої евакуації артистів і театрального майна не було.
Артисти, яким встигли повідомити про термінову евакуацію були евакуйовані в Киргизьку РСР в с. Сазановка, а в червні 1942 року колектив театру переїхав в р. Пржевальськ, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових спектаклів.
В кінці січня 1944 р. Донецький російський музичний театр реевакуював в р. Сталіно. У вересні 1944г., на честь перших роковин звільнення Донбасу від німецьких військ, в Донецькому театрі відбулася прем’єра опери А.П.Бородина “Князь Ігор”.
У 1946 році Донецький музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери і балету. Творче життя театру проходить в постійному пошуку нових творів і відродженні спектаклів загальносвітової класики.
2 жовтня 1977 р. Донецькому державному театру опери і балету привласнено звання “академічний” за великі заслуги в розвитку радянського мистецтва.
З 1994 р. в Донецькому академічному театрі опери і балету проводиться Міжнародний фестиваль “Зірки світового балету”. Його засновником і художні керівником є народний артист України Вадим Пісарев. За сім років у фестивалях взяло участь близько 300 сильних танцівників сучасності з 25 країн світу.
У 1999г. Ухвалою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. Донецькому державному академічному театру привласнено ім’я Анатолія Борисовича Соловьяненко.


Театр на Моськольце

Автор:
Автор
17.11.2008
Рубрика: Крим
. 0 Коментарів

Художній керівник і головний режисер любительського «Театру на Моськольце» - Володимир Косов.
&nbsp30 липня 2003 р. «Театр на Моськольце» в Сімферополі відзначатиме свій перший ювілей - 10 років.
Театр починав своє життя в будівлі кримськотатарського ліцею в звичайному класі, з якого прибрали парти. Не було нічого: ні костюмів, ні декорацій. Тут же, в звичайному класі, відбулася прем’єра першого спектаклю по трагедії Пушкіна «Бенкет під час чуми».
Спектакль був відмічений, і директор підліткового клубу «Оріон» запросив новонароджену студію під свій дах, вірніше, в невеликий підвальчик.
До 2000 р., за 7 років існування, в театрі поставлено більше 10 спектаклів для дітей і дорослих, 2 телеспектаклі - «Люди і миші» і «Казка про дзеркало». Трупа їздила на гастролі по Криму, Україні, Росії, Абхазії, брала участь в різних фестивалях камерних театрів.
І сам «Театр на Моськольце» був організатором фестивалю «Південний напрям», але останніми роками із-за фінансових труднощів цей почин тихо помер.
Як і 10 років тому, декораціями служать картонні коробки, актори грають в джинсах і светрах. Це, так би мовити, вимушений модернізм. Як і грандіозний спецефект повного відключення світла в підвалі посеред спектаклю. Зате авангардні п’єси сучасних драматургів для свого репертуару студія вибирає сама.
У театру склався досить стійкий контингент глядачів, які знаходять маленький зал на 60 місць дуже затишним. І серед публіки, і на сцені в основному молодь.
При театрі працює дитяча студія. У двох вікових групах хлоп’ята осягають ази акторського ремесла, а з часом починають брати участь і в дорослих спектаклях. Багато студійців назавжди пов’язали своє життя з театром, поповнивши ряди професійних колективів.


Кримська республіканська організація Український музичний театр

Автор:
Автор
15.11.2008
Рубрика: Крим
. 0 Коментарів

Кримська республіканська організація Український музичний театр Адреса: 95011 р. Сімферополь, ін. Кирова,17
Тел. 25-44-28.
Весною 1955 року з Києва до Криму на постійну роботу був переведений Київський обласний пересувний драматичний театр, який отримав на Кримській землі нову назву: “Кримський обласний український музично-драматичний театр”.
За свою 47-річну історію театр міняв свій статус три рази. Перша назва “Кримський обласний український музично-драматичний театр” (1955-1980 рр.) Друга назва “Кримський український театр драми і музичної комедії” (1980-1991 р.) Третя назва “Кримський український музичний театр” (1991-2001 рр.)

- 1955-1959 рр. Головний режисер театру - Янтін Віктор Опанасович, засл. арт. УРСР

- 1999-1966 рр. Головний режисер театру - Степанов Євгеній Степанович

- 1966-1979 рр. Головний режисер театру - Недашковській Володимир Степанович

- 1981-1989 рр. Головний режисер театру - Аносов Володимир Андрійович

- 1989-1991 рр. Головний режисер театру - Натяжний Олег Степанович

- 1991-1992 рр. Художній керівник театру нар. арт. УРСР, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченко Смеян Сергій Костянтинович

- 1994-1998 рр. виконуючий обов’язки головного режисера театру Недашковській Володимир Степанович

КВІНІХИДЗЕ Леонід Олександрович, заслужений діяч мистецтв РФ, лауреат Державної премії:

1999 р. - 2000 р. головний режисер театру

2000 р. - 2001 р. художній керівник театру

2001 р. - 2001 р. в.о. директора

2001г. - 2001г. директор - художній керівник

Саме життя підказало, що створення в Криму музичного театру - необхідність, з тієї миті, як театр був перейменований в “Кримський український музичний театр”, в репертуарі очолююче місце зайняли яскраві видовищні музичні постановки, в яких об’єднано слово, музику і танець.
Своє призначення театр бачить в тому, щоб знайомити слухачів з кращими зразками українською, російською і західноєвропейською музикою, створювати барвисті спектаклі, які б доставляли радість.
Найбільш яскраві спектаклі театру “Маруся Богуславка” М. Старіцкого, 1958 р., “Тітарівна” М. Кропівніцкого, 1964 р., “Коли мертві оживають” І. Рачад, 1967 р., “Підступність і любов” Ф. Шиллера, 1969 р., “Севастопольський вальс” До. Лістова, 1980 р., “Аджімушкай” Би. Сермана, Е. Черткова, 1981 р., “Евпраксия - київська княжна”, П. Загребельного, Р. Бодикина, 1982 р., “Мати” До. Чапека, 1983 р.
“Блискучий мир”, 198& р., “Повія” П. Мирного, 1988 р., “Сорочинськая ярмарок” Д. Юхвіда, 1996 р. “Собор Паризької богоматері”, 1997 р. “Вестсайдськая історія”, Д. Бернстайна, 2000г., “Вечір балету в Криму”, 2001 р., “Жізель” А. Адана, 2001 р.
Найбільш яскраві артисти
1955-1975гг.

І. Аніпрєєв, засл. арт. УРСР Н. Андрусенко, О. Бізєєв, С. Ботвіна, засл. арт. УРСР І. Бурменко, засл. арт. УРСР С. Вандалковськая, засл. арт. УРСР В. Веремєєнко, Е. Вороновіч-зінчевськая, засл. арт. УРСР А. Грігораш, З. Деміденко, В. Дідусенко, Й. Добровольській, засл. арт. УРСР БИ. Жадановській, Н. Ереміна, М. Мавуненко (нині засл. арт. УРСР М. Марьяновськая), А. Ковалюк, В. Дюбченко, До.
Мізак, Д. Никоненко, М. Новік, В. Лопудренко, З. Почесна, еаєл. арт. УРСР Р. Радецкий, А. Сапсай, Д. Сахарова, Р. Семененко, В. Саніченко, Л. Соколовськая, засл. Арт. УРСР Н. Сорокатая, С. Сорокатіна, С. Степаль, П. Тахтаєв, засл. Арт. УРСР М. Фадєєва, В. Франчук, А. Халамов, П. Шаповалів.

1975 - 2001 рр.

Нар. арт. УРСР Н. Андрусенко, І. Аносова, засл. арт. УРСР В. Жваво, засл. арт. УРСР Н. Бондаревській, засл. арт. АРК С. Ботвіна, В. Жуків, засл. арт. України В.Карпов, засл. арт. України А.Клипа, засл. арт. України І. Марьяновськая, В. Навроцкий.

Високе суспільне визнання отримали такі спектаклі:

- “Трембіта” (Диплом на республіканському огляді сов. Драматургии,1957 р.)

- “Тітарівна”(Шевченківська медаль до 150-летию з дня народження Т. Шевченком)

- “Севастопольський вальс” (Диплом ступеня на республіканському огляді спектаклей,1982 р.)

- “Балада про хлопчиськ” (Диплом ступеня на республіканському огляді спектаклів для дітей і юнацтва, 1983 р.)

- “Аджімушкай”(Обл. комсомольська премія ім. Н.Бирюкова 1983 р.)

- “Ясон” (Диплом ступеня на республіканському огляді спектаклів по проїз. братських республік, 1983 р.)

- “Мати”(Диплом на фестивалі драматичних мистецтв ЧССР в Советськом Союзе,1983 р.)

  • Фактична чисельність працівників театру - 250 чоловік.
  • Фактична чисельність артистів - 94 людини
  • Кількість працівників театру, що мають почесні звання - 29 чоловік, з них:
    • народних України - 2 людини
      1. Андрусенко Микола Іванович
      2. Жваво Валентина Миколаївна
    • заслужений діяч мистецтв України - 1
    • заслужений артист України - 1
    • заслужений працівник культури України - 2
    • заслужених артистів АРК - 17
    • заслужених працівника культури АРК - 6

Харків Театр ляльок шляхи новацій

Автор:
Автор
12.11.2008
Рубрика: Харків
. 0 Коментарів

Театр відкрився в Харкові 1 липня 1939 року на підставі розпорядження Всесоюзного комітету у справах мистецтв при Раді Народних Комісарів СРСР від 1 липня 1939 і Ухвали виконавського комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих

Харків Театр ляльок шляхи новацій Штат театру в той період складало всього 20 чоловік, включаючи художнього керівника - Струменко Олександра Миколайовича. Саме його п’єсою «На волі» і відкрився перший театральний сезон 18 серпня 1939 року (режисер - А. Струменко, художник - А. Іванов, композитор - О. Берндт).
Театр працював на сценах Клубу шоферів, Клубу медпрацівників, Малого театру, але фактично не мав стаціонарного приміщення. Нашому театру в червні 1941 року був наданий стаціонар в приміщенні обласної філармонії за адресою пл. Тевельова, 24 (нині - пл. Конституції). У цій будівлі знаходиться театр і сьогодні, але шлях до нього виявився значно довшим.

.

Харків Театр ляльок шляхи новацій 21 вересня театр 1941 року театр був евакуйований в р. Червоний Кут Саратовської області. Але працювати тут не довелося через відсутність приміщення. З грудня 1941 року театр знаходиться в евакуації в р. Таласе (Області Фрунзе), Киргизія. З січня 1942 по кінець березня 1944 року проходили театральні виступи.
Репертуар складає 19 п’єс, в яких актори працюють в живому плані. У афіші значаться кращі твори української драматургії: «Безталанна» М. Тобілевича, «Лимерівна» П. Мирного, «Ой, не ходи, Гріцю, тань на вечорниці» М. Старіцького, «Глітай, або павук» М. Кропівніцького, «На перші гулі» С. Васильченко та ін. А.
Струменко створює концертною програму в ляльках «Петрушка і фашист», яка миттєво завойовує популярність.

Харків Театр ляльок шляхи новацій →