В найстародавнішому районі Києва - барвистому Подолі, на Контрактовій площі, розмістився Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва.
Його історія почалася в червні 1982 р. з підписання Ухвали Ради Міністрів УРСР про створення в столиці України Державного дитячого музичного театру (така назва театр мав до 1998 р. ).
У тому ж році, в грудні, директором театру був призначений досвідчений організатор театральної справи - Іван Васильович Дорошенко, який зарекомендував себе як керівник Київського об’єднання музичних ансамблів і організатор, а так само як перший директор державного духового оркестру України.
Саме Дорошенко очолив роботу по підбору керівних кадрів і творчого складу нового колективу, підготовці до відкриття театру, яка тривала два роки.
На початку лютого 1985 р. відбулося офіційне відкриття першого в Україні, другого в колишньому СРСР і другого в світі Державного дитячого музичного театру. На сцені Оперної студії консерваторії ім. П. И. Чайковского театр дебютував трьома спектаклями: дитяча фантастична опера Н. Лысенко «Зима і Весна», балет «Мальчиш-кибальчиш» М. Сильванського, опера-казка «Чарівна музика» М.
Мінкова. Ці спектаклі відразу ж визначили творчі орієнтири нового театру на вітчизняну класику, твори сучасних композиторів, написані для дитячої аудиторії різного віку, а також на первочтеніє.
До кінця 1985 р. репертуар поповнюють ще 5 спектаклів, серед яких первочтеніє балету «Комедіанти» Д. Кабальовського, а також два спектаклі, які не зникають з афіші театру і зараз - «Коник-Горбоконик» Р. Щедрина.
У 1985 р. в театр приходить режисер Микола Іванович Мерзлікин, який стає головним режисером театру. Його дебютом стало первочтеніє опери-казки Олександра Костіна «Золоторогий олень», а в наступному сезоні режисер ставить «Казку про царя Салтане» Н. Рімського-корсакова.
За два сезони театр виконує 13 спектаклів, а в 1988 р. має в репертуарі вже 10 опер і 10 балетів.
Новим імпульсом в творчій діяльності колективу став прихід в 1995 р. на посаду головного диригента молодого маестро, учня відомого С. Турчака - Олексія Баклана.
Помітно виросла музична культура спектаклів, в репертуар яких увійшли також масштабні симфонічні і вокально-симфонічні твори світової музичної класики, з якими оркестр театру стали більше запрошувати за рубіж для виступів в найпрестижніших концертних залах миру.
Окрім показу спектаклів театр проводив роботу з естетичного виховання підростаючого покоління. Щороку проходили «Тиждень музики для дітей і юнацтва» і «День театру» в школах, проходили глядацькі конференції, соціологічні опити, організовані педагогами театру.
Важко повірити, що театр, який виконував таку почесну і необхідну країні естетично-виховну місію, впродовж багатьох років не мав найголовніше - власної сцени. За час створення театру було виділено тільки приміщення репетиційної бази. Питання про власну сцену, про будівництво власного театру повинно було зважитися незабаром.
0 Відгуків на “Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей і юнацтва”
Залишити відгук