Архів за день 16 Грудень 2008

Львівський духовний театр Неділя

Адреса: площа генерала Грігоренко, 5.
Це авторський новаторський театр. Його створення тісно пов’язане з відродженням держави - звідси і пафосний прикметник «духовний».

Театр був заснований в 1990 році його нинішнім режисером Ярославом Федоришиним і групою молодих акторів з різних міст України.
У його репертуарі - кращі твори світової драматургії. У різні роки публіка насолоджувалася спектаклями по п’єсах «Благовіщення Марії» П. Клоделя, «каїн» Дж. Байрона, «Початок жаху» В. Шевчука, «Хто ми.» Н. Садур, «Джерело святих» Дж. -М. Синга, «Три сестри» А. Чехова, «Дорога до дамаску» А. Стріндберга.
Останні роботи театру створені по п’єсі Сема Шепарда «божевільні від любові» і по твору Кароля Войтіли (Тата Римського Іоанна-Павла II) «Йов».
З легкої руки Федорішина свого часу виникло справжнє явище - щорічний міжнародний театральний фестиваль Львова «Золотий лев».
Львівський духовний театр «Неділя» активно гастролює. Він показував свої постановки на декількох міжнародних театральних фестивалях в Польщі, Шотландії, Сербії, Латвії і Україні. Нинішньою навесні театр збирається до Росії. «На даний момент дата початку гастролей уточнюється, але вже узгоджений сам факт, що така поїздка відбудеться, адже вона вимагає акумуляції певних засобів.
Це буде великий повноцінний гастрольний тур, що проляже по сибірських містах. Покажемо два найкращих спектаклю з нашого репертуару, що діє. Поки ж готуємося до львівської прем’єри комедії Рея Куні, призначеної на 16 лютого», - сказав недавно представникам преси Львова лауреат премії ім. Б. Романицкого режисер Ярослав Федоришин.
У театрі «Неділя» сцена розташована на одному рівні із залом для глядачів. Тому під час спектаклю глядач є частиною сцени, її невід’ємним атрибутом. Театр має прекрасний камерний зал. Вміщає він не більше 200 чоловік.
Будівля, в якій знаходиться приміщення театру, це великий сторічний будинок, в якому живуть люди. Побудував будинок польський архітектор И.Пионтковский. Історія Львова говорить про те, що приміщення театру багато раз переходило з рук в руки, але завжди мало відношення до культури. Спочатку його займав приватний австрійський театр. Передостаннім його мешканцем був кінотеатр. І ось тепер - «Відродження».